1. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

Враховуючи особливу важливість прискореного розвитку нових організаційних форм реалізації сільськогосподарської продукції і необхідних для цього ринкових структур, доцільно розглянути нормативну базу щодо формування та функціонування інфраструктури оптово-роздрібної торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні.

Першим нормативним документом, яким розпочато процес формування ринкової інфраструктури в Україні, є Закон України "Про товарну біржу¹". Цим Законом визначено правові умови створення та діяльності товарних бірж в Україні. Наступним кроком у 1995 р. була Постанова Кабінету Міністрів України №916², що окреслила основні принципи організації біржового сільськогосподарського ринку. Про доцільність сприяння впровадженню інтегрованих агропромислових технологій та створенню ринкової інфраструктури в АПК, розширення впровадження ринкових відносин у сфері реалізації продукції АПК йдеться у Постанові Верховної Ради України №412/96 – ВР. ³

У березні 1997 р. Постановою Кабінету Міністрів України за №246 окреслено основні заходи щодо створення оптово-продовольчих ринків, організації закупівель сільськогосподарської продукції в господарствах приватного сектору⁴. У серпні цього ж року визначено засади організації і функціонування біржового ринку сільськогосподарської продукції та удоско­налення форм організації оптового ринку⁵. Економічні й організаційні передумови розвитку сучасної інфраструктури торгівлі, забезпечення економічної стабільності роботи торговельних підприємств і розвитку конкуренції висвітлено у "Концепції розвитку внутрішньої торгівлі⁶". Для координації роботи на ринку продовольства, забезпечення підтримки вітчизняних виробників продовольчих товарів шляхом сприяння стабільності цін на сільськогосподарську продукцію прийнято Положення "Про Державну комісію з питань ринку продовольства"⁷. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року за № 95-р затверджено основні заходи щодо розвитку оптової торгівлі товарами вітчизняного виробництва⁸. Указом Президента України від 29 квітня 1998 року №389/98⁹ було передбачено розроблення і запровадження Програми формування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції на 1998–2000 роки, яке сприятиме прискоренню формування оптового продоволь­чого ринку, торгових домів, мережі фірмової торгівлі тощо. У зв’язку з відсутністю державного замовлення на сільськогосподарську продукцію та продовольство виникла необхідність в удосконаленні інфраструктури аграрного ринку¹⁰. У 1999 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову "Про оптові продовольчі ринки"¹¹, в якій визначено основні напрями створення та функціонування оптових продовольчих ринків. З метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, розвитку аграрного сектору економіки на засадах приватної власності передбачається здійснити заходи щодо прискорення у 2000 р. формування необхідної інфраструктури аграрного ринку¹². Логічним кроком на шляху прискорення формування ринкової інфра­структури є Указ Президента України від 6 червня 2000 року №767, який регламентував порядок створення мережі пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції та мережі підприємств, що здійснюватимуть оптову торгівлю сільськогос­подарською продукцією"¹³. На розбудову інфраструктури внутрішнього ринку спрямовано і Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2001 року № 466-р¹⁴. Зокрема, передбачається розвиток ефектив­них конкурентних ринків спожив­чого призначення і формування інфраструктури внутрішнього ринку шляхом розвитку оптової торгівлі, удоскона­лення нормативно-правової бази біржової торгівлі, активізації електронної торгівлі¹⁵. У Посланні Президента до Верховної Ради України¹⁶ зазначено, що Україна має значні можливості для розвитку АПК, перетворення його у високоефек­тивний, експортоспроможний сектор економіки, а тому невідкладним заходом є інституційне забезпечення реформ, створення на селі сучасної ринкової інфра­структури. Про створення належних умов для розвитку цивілізованих каналів реалізації, формування потужних торговельних систем, у т.ч. оптової торгівлі та удосконалення механізму протидії контрабанді йдеться і в Посланні Президента до ВР України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році"¹⁷. З метою поліпшення умов реалізації сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, надання державної підтримки виробникам цієї про­дукції Указом Президента України¹⁸ постановлено розробити і затвердити Комплексну програму розвитку аграрного ринку на 2003–2004 рр., яка б передбачала урегулювання діяльності оптових продо­вольчих ринків. Уже в грудні 2002 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №1858¹⁹, де покликано сприяти формуванню на кооперативних засадах елементів інфраструктури аграрного ринку. Виконуючи Указ Президента України від 2002 року за № 694, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №271²⁰, що мала на меті створити умови для формування та розвитку стабільного аграрного ринку, який забезпечував би конкурентоспроможність усіх учасників. У 2003 р. Кабінетом Міністрів України визначено основні завдання, що сприя­тимуть утвердженню конкурентоспроможного аграрного сектору економіки (формування цілісної інфраструктури аграрно­го ринку, створення державної сис­теми моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів)²¹. Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового і роздрібного продажу на них сільськогосподарської продукції, худоби, тварин, кормів, непродовольчих товарів визначено у Правилах торгівлі на ринках²², які носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування. Значну частину продукції реалізують за низькими цінами комерційним посередникам, а товаровиробники відчувають труднощі у збуті своєї продукції. Отже, законодавче поле щодо формування і регулювання аграрного ринку потребує подальшого удосконалення.