2. ІНФРАСТРУКТУРА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ОПТОВОГО РИНКУ

Інфраструктура оптового аграрного ринку охоплює оптові, дрібнооптові та оптово-роздрібні ринки сільськогосподарської продукції. Інфраструктура ОПР – це територія, на якій розміщується торговий центр з торговельним залом та мережею приміщень і споруд для дороблення і забезпечення режимного зберігання продукції (сховища, склади, сортувально-пакувальні лінії, обладнання для охолодження продукції та спеціальний транспорт).

Оптові ринки створюють для реалізації права дрібних товаровиробників на рівних умовах торгівлі агропродовольчими товарами на організованому ринку. Продавцями на ринках виступають члени селянських господарств, орендарі, члени особистих підсобних господарств, кооперативів, громадяни, які здійснюють продаж сільськогосподарської продукції і не мають стаціонарних пунктів торгівлі на ринках.

Оптові ринки можна створювати і на кооперативній основі або кооперативами.

Розглядають два варіанти оптових продовольчих ринків:

- перший  великі за обсягами товарного обороту торгові центри, що мають загальнодержавне значення;

- другий  значно менші чи середні за обсягами торгівлі ринки, які обслуговують окремі регіони та райони.

Оптові продовольчі ринки можуть провадити аукціони, ярмарки, організовувати виставки продукції з подальшим її продажем.

Основною метою створення оптового продовольчого ринку є формування ефективного ринкового механізму реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки товаровиробниками усіх форм власності; справляння позитивного впливу на якість продукції, рівень її кінцевої ціни та задоволення потреб споживачів; сприяння конкуренції на споживчому ринку.

Вибір організаційно-правової форми ОПР провадиться в межах чинного законодавства стосовно форм господарювання. Найбільш доцільною організаційно-правовою формою є відкриті акціонерні товариства, акціонерами яких можуть бути виробничі, переробні, заготівельні, торговельні, сервісні, первинні кооперативи, інші юридичні та фізичні особи. Для формування статутного фонду можуть бути залучені кошти державного та місцевих бюджетів, приватних, у тому числі іноземних, інвесторів, господарських товариств.

Роботу оптового продовольчого ринку організовують згідно з його статутом, правилами торгівлі, ветеринарними і санітарними правилами, іншими нормативними документами, що регламентують діяльність ринку.

Форма власності оптових ринків може бути різною – державною, кооперативною, приватною, комунальною, змішаною. Діяльність ринку провадиться за принципом самоокупності. Фінансування розвитку ОПР має здійснюватися переважно за рахунок недержавних джерел.

Правила і порядок торгівлі на таких продовольчих ринках встановлюють місцеві органи державної влади з урахуванням місцевих умов, особливостей, традицій населення та дотриманням екологічної безпеки. Органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати і визначати порядок оплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених розмірів ставок.

Продавцями на вказаних ринках виступають члени селянських (фермерських) господарств, орендарі, члени особистих підсобних господарств, кооперативів, члени садівничих товариств, громадяни тощо.

В Україні оптові ринки поки що не набули поширення. Нині реально діючими в Україні є лише 2 оптові ринки: плодоовочевий ринок "Шувар" у Львові і дрібнооптовий ринок худоби "Ча­родій" у м. Жашків Черкаської області. ТОВ "Шувар" працює на ринку з 1991 pоку.

Оптовий ринок повинен стати місцем зустрічі продавців і покупців; забезпечувати зберігання, заготівлю і підготовку продукції до продажу; формувати ціни в регіоні; документально засвідчувати факт продажу; формувати замовлення на виробництво; мати досвідчених операторів ринку, сприяти зростанню їх кваліфікації.

Враховуючи ці функції, ринок повинен складатися з таких зон: по-перше, майданчик для торгівлі з коліс; зона підготовки та переробки до продажу; стаціонарні приміщення для дрібнооптових операторів, які працюють із дрібними покупцями; офісний центр, який повинен забезпечити митні процедури, карантинні інспекції, готель, банківська структура. Якщо ринок буде наповнений цими чотирма основними зонами, він може вважатися таким, що відбувся як оптовий.

Організований оптовий ринок забезпечує інтеграцію інтересів товаровиробників сільськогосподарської продукції, переробників, оптової і роздрібної торгівлі у процесі обміну.

Формування моделі оптового ринку сільськогосподарської продукції передбачаємо здійснювати у два етапи. Перший етап  створення інфраструктури, яка забезпечить проведення відкритих торгів та створить умови для перебування продавців і споживачів на ринку. Інфраструктура ринку охоплює: обгороджену територію з в'їздами-виїздами; під’їзні шляхи з твердим покриттям; заасфальтований майданчик для на­дання торгових місць; ваги для продукції; естакади для завантажування худоби на транспорт покупця; санітарно-ветеринарний пункт; офіс та комп'ютерний інформаційний центр; стоянки для легкових автомобілів; кафетерій для харчування відвідувачів; облаштовані місця відпочинку і проведення переговорів. Другий етап передбачає організацію зберігання непроданої продукції до чергових торгів; розширення забудови для збільшення послуг товаровиробникам та посилення їх економічного впливу в каналах розподілу сільськогосподарської продукції, підвищення свого іміджу, приваблення більшої кількості учасників ринкових операцій і переростання його у великооптовий ринок сільськогосподарської продукції.

Найбільш ефективною формою оптового продовольчого ринку може стати акціонерне товариство з участю держави як одного із засновників, товаровиробників, представників оптової і роздрібної торгівлі, банків і страхових компаній, інших комерційних структур, кооперативів, що функціонують на безприбутковій основі.

Оптові продовольчі ринки дозволять збільшити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, покращити її якість, забезпечать наповнення продовольчого ринку товарами вітчизняного виробництва і поліпшать соціально-економічну ситуацію як загалом у країні, так і в агропромисловому комплексі зокрема.